Очне яблуко має кулясту форму, утворене трьома оболонками (білковою, судинною, сітківкою), їхніми похідними, а також кришталиком і склистим тілом. Білкова оболонка, або склера, - це зовнішня найщільніша й найміцніша в оці оболонка, що складається зі сполучної тканини, в якій переплелися колагенові та еластичні волокна.

Спереду білкова оболонка переходить у прозору рогівку, яка пропускає і заломлює промені світла, захищає око від ушкоджень. Дотик до рогівки або різке наближення якогось предмета чи раптове яскраве світло спричинює безумовний рефлекс, який проявляється морганням.

Рогівка добре відновлюється - розрізи на ній можна зашивати, і це не порушує зору. Внаслідок деяких хвороб або у деяких людей літнього віку вона мутніє. Так виникає більмо, до ока не потрапляє світло, і людина сліпне. Операцію пересаджування рогівки першим у світі запропонував видатний вітчизняний офтальмолог В.П. Філатов.

Білкова оболонка захишає око від механічних і хімічних пошкоджень, від мікроорганізмів, пропускає промені світла.

Мал. 2. Фоторецептори ока: 1 - колбочка; 2 - паличка

Мал. 3. Схема будови ока людини