потрапляло на сітківку. Коли людина дивиться вдалечінь, предмети, розташовані на близькій відстані, здаються нечіткими. Якщо розглядати близькі предмети, то нечітко видно віддалені. Люди можуть чітко розрізняти предмети, розташовані на різній відстані від ока, завдяки здатності кришталика змінювати свою кривизну. Здатність ока пристосовуватися до чіткого бачення предметів, що перебувають на різній відстані, називають акомодацією (від лат. акомо датіо - пристосування до чогось) (мал. 7).

Найменша відстань від ока, з якої зображення ще сприймається чітко, для дітей і підлітків у нормі становить 7-10 см. З віком кришталик втрачає свою еластичність і акомодаційна здатність ока зменшується.

Пригадайте з курсу фізики, що таке світло.

Як ми сприймаємо світло? Промені світла потрапляють на сітківку, що складається з кількох шарів клітин різних за формою і функціями (мал. 9, 10). Зовнішній шар клітин містить чорний пігмент, який поглинає світлові промені. У наступному шарі є світлочутливі клітини - фоторецептори: колбочки і палички. Фоторецептори з'єднуються з нервовими клітинами, які утворюють третій шар. Четвертий шар сітківки складається з великих нервових клітин. їхні відростки утворюють зоровий нерв, яким збудження передається до зорової зони кори великого мозку. Місце, де зоровий нерв виходить із сітківки, позбавлене фоторецепторів, не сприймає світла і називається сліпою плямою (мал. 8). Її площа (в нормі) становить від 2,5 до 6 мм². Предмети, зображення яких потрапляє на цю ділянку, ми не бачимо.

У сітківці людини налічують близько 130 млн паличок і 7 млн колбочок. Палички розташовані на периферії

Мал. 8. Схема визначення жовтої і сліпої плями