Вперше поняття «рефлекс» (від лат. рефлексус -відбиття) як відповідь організму на дію зовнішнього середовища ввів у науку в XVII столітті французький філософ Рене Декарт. Чеський фізіолог Іржи ІІрохаска (1749-1820) довів, що рефлекси відбуваються за допомогою нервової системи. Ідею про те, що вся психічна діяльність людини є також рефлекторною, вперше висловив 1863 року І.М. Сєченов. Цю ідею на початку XX століття експериментально підтвердив І.П. Павлов.

Що таке вища нервова діяльність? Вчення про вищу нервову діяльність розробив Іван Петрович Павлов - видатний російський фізіолог, академік (з 1907), лауреат Нобелівської премії (1904).

Упродовж життя в кожної особини формується багато нових рефлекторних реакцій, так званих набутих, характерних тільки для неї. Набуті реакції організму І.П. Павлов визначив як умовнорефлекторну діяльність. Безумовно - та умовнорефлекторна діяльність людини і тварин взаємопов'язані й разом становлять вищу нервову діяльність. Вона є функцією кори великого мозку та підкіркових ядер. І.П. Павлов вищу нервову діяльність визначив як психічну діяльність, що зумовлює рефлекторну регуляцію взаємозв'язків організму з навколишнім середовищем, тобто поведінку людини і тварин.

Відповідно до сучасних досягнень науки, вищу нервову діяльність можна охарактеризувати як сукупність взаємопов'язаних нервових процесів, що відбуваються в головному мозку і забезпечують перебіг поведінкових реакцій тварин і людини. Ці реакції зумовлюють пристосування поведінки вищих тварин і людини до умов навколишнього середовища, що постійно змінюються.

Вища нервова діяльність людини є фізіологічною основою психічних процесів. Зміна психічного стану людини позначається на діяльності фізіологічних систем, і навпаки, функціональний стан організму впливає на психіку людини.

Отже, фізіологія вищої нервової діяльності та психологія мають один об'єкт дослідження - головний мозок. Але між вищою нервовою діяльністю і психічною діяльністю є суттєві відмінності. Фізіологія вищої нервової діяльності вивчає процеси, що відбуваються у головному мозку під час сприйняття, переробки і відтворення інформації, навчання, емоційних і різноманітних поведінкових реакцій. Психологія вивчає, як робота мозку проявляється у вигляді уявлень, образів, емоцій, мотивів, соціальної поведінки.

Іван Михайлович Сеченов

(1829-1905)

Іван Петрович Павлов (1849-1936)