свій початок у найдавніших індійській, китайській і античній медицині й пов'язане з темпераментом.

Що таке темперамент? Темперамент (від лат. темпераментум - належне співвідношення частин) характеризує індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності (темпу, ритму, інтенсивності психічних процесів і станів). Основні компоненти темпераменту: загальна активність індивіда, його рухливість (рухова активність і емоційність).

Творцем учення про темперамент вважають давньогрецького лікаря Гіппократа (460-377 рр. до н.е.). Він стверджував, що люди відрізняються співвідношенням чотирьох основних «соків» організму - крові, флегми, жовтої й чорної жовчі. Оптимальне співвідношення цих соків визначає здоров'я, тоді як їхнє непропорційне зміщення стає джерелом різних захворювань.

Виходячи із учення Гіппократа про чотири «соки», Клавдій Гален (II ст. н.е.), найвідоміший лікар античності, розробив першу класифікацію темпераментів. Чотири з виділених ним типів (сангвінічний, флегматичний, холеричний і меланхолічний) і нині широко використовують у психології. Людей з відповідним типом темпераменту називають: сангвініками (від лат. сангвініс - кров, життєва сила), флегматиками (від грец. флегма - слиз), холериками (від грец. холе - жовч) і меланхоліками (від грец. мелаина холе - чорна жовч).

Науково обґрунтував темпераменти людини видатний російський фізіолог І.П. Павлов. Вивчаючи індивідуальні властивості процесів збудження і гальмування, він встановив, що нервові системи людини і тварин відрізняються за силою, рухливістю та врівноваженістю цих нервових процесів. Сила збуджувальних процесів характеризує здатність нейронів кори великого мозку до тривалого сильного збудження, а сила гальмівних процесів - здатність клітин кори до підтримування тривалого стану гальмування. Рухливість нервових процесів характеризує здатність кіркових нейронів швидко переходити від стану збудження до стану гальмування та навпаки. Врівноваженість нервових процесів характеризує співвідношення процесів гальмування і збудження. Комбінації зазначених властивостей нервових процесів утворюють чотири основні типи нервової системи і відповідно чотири типи темпераменту (див. таблицю).

Схема типів нервової системи за І.П. Павловим