ні від батьків, хворих на венеричну хворобу, як правило, і самі хворі на неї, фізично і розумово неповноцінні. За несвоєчасного лікування такі хвороби можуть уражати будь-які органи і тканини.

Найчастішими серед венеричних хвороб є: трихомоноз, гонорея та сифіліс. Кожну венеричну хворобу спричинює певний вид мікроорганізму: гонорею (трипер) - гонокок, трихомоноз - мікроскопічний організм із класу джгутикових - трихомонада, сифіліс -бліда спірохета (трепонема) (див. таблицю).

Сифіліс може передаватися не лише статевим шляхом, а й побутовим - через предмети спільного користування. Збудник сифілісу може потрапити в організм здорової людини через незначні подряпини шкіри при використанні спільного з хворим одягу, сигарет, під час поцілунків. Ознаки цього захворювання проявляються через 3-4 тижні після зараження. На місці інфекції утворюється щільна виразка з блискучою м'ясисто-червоною поверхнею і щільною основою. Виразка безболісна і не викликає жодних відчуттів. Тому часто хворий на сифіліс її не помічає. Через 3-4 тижні виразка зникає, і хвороба переходить в іншу стадію: на шкірі з'являється висип, підвищується температура тіла, знижується працездатність, спостерігається частий головний біль, біль у кістках. Причина цього - посилене розмноження блідої спірохети, поширення її по всьому організмі і отруєння його (інтоксикація) продуктами життєдія-