РОЗДІЛ 1 СЕНСОРНІ СИСТЕМИ, АБО АНАЛІЗАТОРИ Вивчаючи цей розділ, ви дізнаєтесь про: - будову сенсорних систем та їхнє значення в житті людини; - основні порушення функцій сенсорних систем; - гігієну сенсорних систем.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕНСОРНИХ СИСТЕМ Що таке сенсорні системи? Наш мозок безперервно одержує інформацію про всі зміни навколишнього середовища, а також про внутрішній стан організму. Систему, що забезпечує сприйняття і переробку цієї інформації, називають сенсорною системою (від лат. сенсус - відчуття). І.П. Павлов, підкреслюючи необхідність урахування всіх ланок системи, які сприймають подразнення, передають їх у відповідні зони кори великого мозку й аналізують одержану інформацію, назвав такі сенсорні системи аналізаторами. Як працюють наші сенсорні системи? Загальна структура сенсорних систем однакова. Вони починаються з рецепторів - спеціальних чутливих утворень. які перетворюють різні види енергії подразнень на нервовий імпульс. Наприклад, рецептори ока перетворюють світлову енергію на нервовий імпульс; рецептори дотику, що містяться в шкірі, перетворюють механічну енергію на нервовий імпульс. Далі нервові імпульси нервовими волокнами надходять до спинного мозку, звідки передаються до нервових центрів кори великого мозку (мал. І). Там вони аналізуються та формуються відчуття, на базі яких може виникати відповідна реакція. Саме в результаті діяльності цих центрів у нас формуються суб'єктивне ставлення до подразників, психічні процеси відчуття, враження, свідомість. Отже, сенсорну систему складають рецептори, нервові волокна, по яких проводиться збудження, та спеціальні зони кори великого мозку. Ушкодження будь-якої частини сенсорної системи спричинює втрату здатності розрізняти відповідні подразнення. Наприклад, людина може втратити здатність бачити, якщо пошкодить рецептори зору, зоровий нерв або зорову зону кори великого мозку. На
|