підкіркові структури, забезпечує необхідний спокій і можливості для відновних процесів у мозку і організмі в цілому.

Що спричинює гальмування під час сну? 1913 року французький учений П'єрон запропонував гіпотезу, згідно з якою сон спричиняється хімічною речовиною («СОННОЮ ОТРУТОЮ"), яка накопичується в організмі за активності й руйнується під час сну. На підтвердження своєї гіпотези П'єрон провів досліди на собаках. Він примушував їх тривалий час не спати. Потім брав у цих собак трохи спинномозкової рідини і вводив її собакам, які мали нормальний режим циклу «сон - активність». Після таких ін'єкцій собаки, що перебували в стані активності, засинали. Результати цих дослідів були підтверджені і в дослідах на інших тваринах.

У регуляції сну беруть участь нервові центри, розташовані в проміжному мозку (таламусі) та підкіркових ядрах.

Як об'єктивно дізнатися, спить людина чи ні? Найхарактернішими ознаками стану сну є типова електрична активність мозку і м'язів, рухи очей. Так, у стані активності на електроенцефалограмі переважають альфа- і бета-хвилі (мал. 46). Рухи очей зумовлюють виникнення нерегулярних електричних імпульсів, а висока частота електричної активності м'язів вказує на те, що скелетні м'язи перебувають у напруженому стані (підтримується тонус м'язів). При вивченні під час сну електричної активності мозку, тонусу м'язів, рухів очних яблук було встановлено п'ять фаз сну. Перші чотири фази характеризуються зниженням електричної активності кори великого мозку (переважають повільні високоамплітудні дельта-хвилі) (мал. 46). Це проявляється в розслабленні скелетних м'язів, відсутності рухів очей, зниженні обміну речовин і активності серцево-судинної, дихальної, травної та видільної систем, температури тіла. Ці ознаки типові для так званого повільнохвильового сну (або повільного сну), що настає після засинання і триває 60-90 хвилин.

Було помічено, що сон не однорідний і періодично, через кожні 70-120 хв, повільні ритми електроенцефалограми змінюються швидкими високочастотними ритмами, характерними для періоду активності (мал. 47). У цей час реєструють швидкі рухи очей (скорочуються окорухові м'язи), напруження мімічних і скелетних м'язів, активізується діяльність внутрішніх органів: частішає пульс, дихання, підвищується температура. Це п'ята фаза сну, яка називається швидкохвильовим сном (або швидким сном), триває 20-30 хвилин, а