сну беруть участь саме ті хімічні речовини, що забезпечують у нервовій системі передачу збуджувальних та гальмівних впливів. Тож у мозку є свої внутрішні хімічні регулятори сну, тому втручатися в ці складні процеси за допомогою ліків (снодійних) потрібно дуже обережно і за крайньої необхідності. Для нормалізації сну краще дотримуватися правильного режиму дня, приділяти увагу фізичній роботі, стежити за своїм психічним станом.

Давно помічено, що у різних людей і період, і тривалість сну різні. Деякі люди рано встають, активно працюють у першій половині дня і рано лягають спати, а інші - більш працездатні у другій половині дня та вечірні години і пізно лягають спати. Це не завжди результат способу життя, а переважно природжена особливість циклу «сон - активність». Англійський учений Дж. Хорн та його шведський колега О. Естберг за допомогою спеціальної методики поділили людей за згаданими особливостями на п'ять категорій: 1 - явно ранковий тип, 2 - явно вечірній тип, 3 - помірно ранковий, 4 - помірно вечірній і 5 - нейтральний тип.

Представник явно ранкового типу лягає спати в середньому на 1,5 години і встає на 2 години раніше, ніж представник явно вечірнього типу. Також встановлено різницю і в добових ритмах температури тіла цих людей. Вечірній максимум температури у людей ранкового типу виникає на годину раніше, ніж у людей вечірнього типу.

За тривалістю сну люди також значно відрізняються між собою. З віком потреба у сні змінюється - від 16-20 годин у новонароджених до 7-8 годин у дорослих.

Переважна більшість людей спить 7-8 годин. Але є люди, які сплять .3-4 години на добу (серед них були Наполеон, У. Чсрчілль, Т.А. Едісон, В.М. Бехтерев) або 9-10 годин (наприклад, А. Ейнштейн). Тривалість і якість сну в нормі зумовлено спадково.

Які наслідки порушення сну? Сон має велике значення для нормальної життєдіяльності людини. Під час сну відновлюються енергетичний потенціал організму, структура клітин, здатність нормальної розумової і психічної діяльності людини. Тривале недосипання або зовсім неспання негативно впливає на функціональний стан людини. Порушуються психічні функції, сприйняття зовнішніх об'єктів, з'являються ілюзії (неточне сприйняття), і навіть галюцинації (в уяві людини виникають неіснуючі об'єкти). Після тривалого неспання у людей спостерігається