4. Дослід повторити тричі для лівого і правого вуха.

5. Записати одержані дані.

6. Знайти середнє значення.

Для довідки. Індивідуальну чутливість усіх учнів визначають за допомогою одного й того самого годинника і за повної тиші.

Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації

(умови досліду аналогічні першому).

1. Наближати годинник до вуха піддослідного доти, доки він не почує його звук.

2. Заміряти відстань від годинника до вуха.

3. Знову піднести годинник близько до вуха піддослідного і через 4-5 секунд повільно віддаляти його від вуха доти, доки піддослідний не перестане чути хід годинника.

4. Знову заміряти відстань (зона має бути більшою, ніж у разі наближення годинника до вуха).

5. Пояснити, чому у піддослідного підвищилася слухова чутливість.

§7

НЮХОВА І СМАКОВА, АБО ХЕМОРЕЦЕПТОРНІ, СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

Завдяки чому ми здатні сприймати запахи? Яке це має значення? Запахи ми сприймаємо завдяки нюховій сенсорній системі - це функціональна система, яка спеціалізується на сприйнятті хімічних подразників і формуванні специфічного відчуття запаху.

Запахи супроводжують певний психологічний настрій, впливають на емоційний стан людини, на процеси травлення. За запахом людина може відрізнити неякісну їжу, виявити в повітрі шкідливі домішки.

З чого складається нюхова сенсорна система? Нюхова сенсорна система (нюховий аналізатор) складається з нюхових рецепторів (хеморецепторів), від яких нервові імпульси передаються на нюховий нерв і далі прямують до нюхового центру (мал. 20). Це найкоротший зв'язок головного мозку із навколишнім середовищем.

Органом нюху є ніс. Хеморецептори (від одного мільйона до 10 мільйонів нюхових рецепторних клітин) містяться у слизовій оболонці верхнього і частково середнього носових ходів і здатні сприймати запаси різних хімічних речовин. Площа рецепторної зони у людини становить від 2,5 до 5 см². Пахучі речовини

Мил. 19. Схема стереохімічної теорії запахів: 1 - молекули пахучої речовини; 2 - елементи запахів; 3 - поєднання елементів запахів; 4 - формування нюхового відчуття